Національна розвідувальна служба (NIS) Південної Кореї на брифінгу напередодні 30 вересня 2026 року повідомила, що саме українська сторона першою виступила з ініціативою суворої конфіденційності щодо передачі двох полонених військових КНДР до Сеула. Про це заявили південнокорейські депутати Юн Кун-йон і Ю Йон-ха, посилаючись на дані розвідки.
Позиція Сеула
За словами NIS, на початку переговорів Київ висловив побоювання, що публічність операції може вплинути на майбутні обміни військовополоненими. Сторони одразу домовилися про спільне розуміння щодо нерозголошення. Розвідка Південної Кореї координувала питання обміну з Міністерством закордонних справ країни. Двоє північнокорейських солдатів прибули до Південної Кореї в середині вересня; серйозних проблем зі здоров’ям у них не виявили.
Реакція та розбіжності
23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН повідомив про передачу полонених Сеулу. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українського лідера у розголошенні, а 27 вересня Сеул заявив, що очікує офіційних пояснень і вибачень, і викликав українського повіреного. Радник Зеленського, своєю чергою, заперечив наявність будь-яких домовленостей про конфіденційність. Старший секретар президента Південної Кореї Сон Гі Хон назвав таку відповідь такою, що підриває довіру між урядами. Питання, чи існувала домовленість між лідерами і чи мала вона офіційний характер, залишається нез’ясованим.
Залишити відповідь