брусиловський прорив дата

Брусиловський прорив дата: хронологія операції 1916 року

Брусиловський прорив дата: коли почалася і завершилася операція

Брусиловський прорив дата має щонайменше два значення для точного визначення: офіційний початок наступу припав на 22 травня 1916 року за старим стилем, або 4 червня за новим календарем, а загальний період операції охопив 22 травня — 7 вересня 1916 року, знову-таки за старим стилем. У сучасному науковому викладі ці дати часто наводять уже за григоріанським календарем: 4 червня — 20 вересня 1916 року.

Саме тому в українських джерелах можна зустріти формули «брусиловський прорив дата 4 червня 1916 року» або «22 травня 1916 року». Обидва варіанти правильно описують той самий початок, але вказують на різні системи лічби часу. Перший наступ розпочався з артилерійної підготовки в ніч на 3 червня за старим стилем, тобто вже вночі перед формальним початком 4 червня. Головний результат наступу проявився в першому танку: 7 червня було взято Луцьк, 18 червня — Чернівці, а 30 червня — Коломию.

Ця операція безпосередньо зачіпає історію українських земель. Під час наступу російські війська зайняли частини Волині, Галичини та Буковини, а бойові дії точилися на території сучасної Львівської, Волинської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Для Львова це був один із найважливіших періодів Першої світової: місто лежало на шляху до руйнування та взяття, але не було захоплене в результаті цієї кампанії.

Нижче наведено хронологію, яка допомагає відокремити дату початку наступу від дат окремих перемог. Вона також пояснює, чому історики називають подію «проривом», хоча бойові дії тривали кілька місяців і охоплювали значно більше, ніж один епізод.

Чому в історії є два календарні варіанти дати

У Російській імперії 1916 року користувалися юліанським календарем, який відставав від григоріанського на 13 днів. У договори і листуванні Ставка часто писала про 22 травня, хоча на Заході ця дата вже відповідала 4 червня. Для читача сучасної української історії практичніше користуватися григоріанськими датами, але в бібліографії та наукових працях нерідко збережено старий стиль.

Подія Старий стиль Новий стиль Що сталося
Початок наступу 22 травня 1916 року 4 червня 1916 року Наступ Південно-Західного фронту за планом Брусилова
Артилерійна підготовка 3—5 червня 16—18 червня Обстріл і часткове руйнування першої смуги оборони
Взяття Луцька 7 червня 20 червня 8-ма армія захопила важливий центр Північної Волині
Взяття Чернівців 18 червня 1 липня 9-ta армія прорвала фронт і захопила головне місто Буковини
Завершення операції 7 вересня 20 вересня Загальний період наступу Південно-Західного фронту

Слід розрізняти три рівні датування. Перший — початок задуманої операції 4 червня 1916 року за новим стилем. Другий — фактичний початок артилерійної підготовки, яка розпочалася вночі 16 червня за новим стилем. Третій — завершення наступу 20 вересня за новим стилем, коли надійшла інформація про прорыв фронту противника.

Є ще один нюанс: російські джерела нерідко називають «початком прориву» 4 травня 1916 року за старим стилем, коли Ставка затвердила загальний план наступу на трьох фронтах. Однак це рішення про намір, а не день початку бойових дій Південно-Західного фронту. Для відповіді на практичне запитання «коли почався Брусиловський прорив» відповідь має називати саме 4 червня 1916 року за новим стилем.

Хронологію операції та її причини зручно переглянути в статті про Брусиловський прорив, що дає корисний контекст для цього твердження. Там зібрані загальні періоди наступу, дії армій та ключові етапи. Для академічної перевірки дат варто зіставляти їх із науковими виданнями та архівними документами, оскільки навіть у солідних публікаціях календарний стиль іноді залишають без пояснення.

Хронологія прориву: від артилерійної підготовки до Коломиї

Уся операція не почалася з одночасного штурму. Спочатку війська Брусилова прорвали укріплену позиційну оборону на кількох напрямах, а потім намагалися розширити прорив, розрвати фланги та зруйнувати систему оборони. Ось основна послідовність подій.

  1. 31 травня 1916 року, старий стиль: Ставка призначила наступ Південно-Західного фронту на 4 червня. За нового стилю це було 16 червня.
  2. 3—5 червня, старий стиль: тривала артилерійська підготовка. Вона руйнувала першу смугу оборони та знищувала частину артилерії противника.
  3. 4 червня, старий стиль: російські 8-ма, 11-та, 7-ма та 9-та армії перейшли в наступ на 13 ділянках фронту.
  4. 7 червня, старий стиль: 8-ма армія зайняла Луцьк. Її прорив досяг 80 км уздовж фронту та 65 км у глибину.
  5. 15 червня, старий стиль: повідомлялося про розгром 4-ї австро-угорської армії, capture 45 тисяч полонених і 66 гармат.
  6. 18 червня, старий стиль: 9-та армія штурмом взяла Чернівці, яких австрійці називали «другим Верденом».
  7. 30 червня, старий стиль: після просування 41-го корпусу до Карпат було захоплено Коломию.
  8. липень — перша половина вересня, старий стиль: наступ продовжувався, але темп операції поступово зменшувався через втрати, втома військ і підтягування резервів противника.
  9. 7 вересня 1916 року, старий стиль: завершився загальний період Південно-Західного фронту, на якому відбувалася кампанія Брусилова.

Найвідоміші результати наступу належали переважно 8-й та 9-й арміям. Саме 8-ма армія під командуванням Олексія Каледіна завдала удару у напрямі Луцька, Дубна та Ковеля. Вона прорвала фронт на найважливішій ділянці, а загроза Ковеля змусила Центральні держави перекидати резервні частини з інших фронтів. На південному фланзі 9-та армія під командуванням Петра Лечицького захопила Чернівці й вийшла до Карпат.

Операцію створювали не одним доцентричним ударом. Брусилов навмисно розподілив наступ між чотирма арміями, кожна з яких мала ділянку прориву. Такий підхід розтягнув резерви противника, але водночас не дав можливості всім російським військам рухатися до спільної мети.

Що відбулося на українських землях улітку 1916 року

Для України головним результатом кампанії стало переміщення воєнного фронту через Волинь, Галичину й Буковину. Операція охопила території, які сьогодні входять до кількох областей, тому її наслідки часто розглядають ширше, ніж перемогу над австро-угорською армією.

Луцьк став першим великим містом, захопленим під час прориву. Після його взяття російські війська просунулися далі на північ і захід, створюючи загрозу Ковелю — важливому транспортному вузлу. Південніше ситуація розвивалася у напрямі Галича, Коломиї та Чернівців. Тому операція охоплювала не лише фронтові позиції, а й території, де відновлювалися господарство, комунікації та цивільне життя під час війни.

Чернівці були головним містом Буковини та важливим адміністративним центром. Їхнє взяття 18 червня 1916 року за старим стилем зруйнувало австрійський фронт на південному фланзі. Російські війська вийшли до Карпат, зайняли Кути, Кімполунг і Коломию. 9-та армія просунулася приблизно на 50 км, захопивши майже 50 тисяч полонених.

Львів залишався метою для частини російського командування, але до нього не дійшли. У липні Ставка визначила напрям головного удару на Львів і не дозволяла змінювати цей напрям. Протеступи мала розширити прорив західніше, вийти до Галицького напряму та розгромити австро-угорські війська. Через величезні втрати, нестачу снарядів і виснаження військ наступ поступово втратив початковий темп.

Місцеве значення події особливо помітно в пам’яті Львова. Після взяття Луцька та Чернівців фронт наблизився до Галичини, і кожен наступний тиждень змінював обстановку в region’s селах і містах. Для людини, яка цікавиться історією краю, точний маршрут Брусилова й дати взяття Луцька, Галича, Коломиї та Чернівців дають наочне уявлення про масштаб кампанії.

Причини прориву та роль австро-угорської оборони

Успіх наступу не пояснювався лише чисельною перевагою. Російські армії мали перевагу на головних ділянках, але вона була ще помітнішою в артилерії та підготовці атаки. Австро-угорські й німецькі війська мали глибоку ешелоновану оборону: кілька смуг окопів, дротяні загородження, мінні поля, бетонні укриття та штучні перешкоди.

Особливою слабкістю стала відсутність очікування наступу такого масштабу. Австро-угорське командування вважало, що прорвати три смуги оборони без величезного посилення неможливо. Брусилов узяв до уваги обстановку на італійському фронті: після переходу Австрії в наступ 15 травня 1916 року становище в Трентіно різко погіршилося, і Ставка вирішила відтягнути австро-угорські сили до Італії швидшою атакою на Південно-Західному фронті.

Підготовка включала розвідку, навчання військ і обладнання інженерних плацдармів перед позиціями противника. На напрямках удару російські командири формували перевагу у живій силі приблизно у 2—2,5 раза, а в артилерії — у 1,5—1,7 раза. На старті кампанії чотири армії Південно-Західного фронту мали близько 534 тисяч багнетів, 60 тисяч шабель, 1770 легких і 168 важких гармат.

Противник мав приблизно 448 тисяч багнетів, 38 тисяч шабель, 1301 легку та 545 важких гармат. Але ці загальні цифри не повністю відображали бойову ситуацію: частина австро-угорських і німецьких дивізій перебувала в інших районах, а резерви не можна було миттєво перекинути на всі ділянки одночасно.

Після першого прориву ситуація змінилася. Для додаткового контексту Австро-угорські та німецькі війська отримали підкріплення, створили нові рубежі й перейшли до контрнаступу. Саме тому наступ Брусилова не можна описати лише формулою «прорвали фронт». Операція включала штурми, розвиток наступу, захист флангів, боротьбу за нові позиції та поступове виснаження армій.

Чому операцію називають проривом, хоча вона тривала чотири місяці

Успішний прорив не означає миттєвої перемоги над усім фронтом. У бойовій історії ним називають прорыв першої смуги оборони, коли захисники втратили суцільну лінію фронту, а наступальні війська отримали можливість просуватися в глибину. Брусилов розраховував на те, що за першою смугою ворог не встигне створити нову суцільну лінію оборони.

На початку June 1916 року прорив відбувся одразу на 13 ділянках. 8-ма армія прорвала фронт у районі Луцька, 11-та й 7-та армії домоглися часткових успіхів у Галичині, а 9-та армія прорвала оборони на маршруті до Чернівців. Розвиток операції відбувався нерівномірно: рух у глибину постійно гальмували контратаки, нестача боєприпасів і зміна командного складу.

Напрям наступу Армія Головний результат Ключова дата, старий стиль
Луцьк — Дубно — Ковель 8-ма армія Прорыв на Північній Волині, взяття Луцька, просування до Ковеля 7 червня 1916 року
Броди й напрям Галича 11-та армія Частковий прорив, який згодом зупинили контратаки Червень 1916 року
Галич 7-ма армія Прорив фронту та розширення наступу, але нестійкий результат Червень 1916 року
Чернівці — Коломия 9-та армія Заняття Чернівців, вихід до Карпат і взяття Коломиї 18 і 30 червня 1916 року

Тривалість кампанії пояснює ще й міжнародний контекст. Наступ на Південно-Західному фронті відбувався паралельно з битвою за Верден. Задум Брусилова полягала в тому, щоб змусити Німеччину та Австрію розподіляти сили між Західним, Східним та Італійним театрами. У результаті на операцію було залучено величезну кількість дивізій, хоча контролю над усіма районами фронту російське командування не отримало.

У жовтні 1916 року Брусилов перейшов на бік більшовиків, і частина колишніх учасників події назвала наступ «Луцьким проривом». Сучасна назва частіше залишається в усталеній формі — «Брусиловський прорив», оскільки вона точніше показує роль командира фронту, хоча перейменування 1920 року зберігає історичну пам’ять про колишню назву.

Наслідки прориву для війни та українських земель

Операція посилила позиції Російської імперії на східному та південно-західному напрямах. Австро-угорські та німецькі війська були змушені перекидати дивізії до східного фронту, послаблюючи інші театри. Наслідком стало погіршення становища Австрії в Італії та зростання тиску на 中央ні держави.

Для українських земель операція мала прямі демографічні, економічні та адміністративні наслідки. Контроль над Луцьком, Чернівцями та Коломиєю змінив управління містами, вивезення ресурсів, роботу залізниць і переміття населення. Частини Галичини та Волині опинилися в зоні активного переміщення армій, а цивільне господарство залежало від потреб фронту.

Варто розрізняти два наслідки: безпосередній військовий результат і тривалішу політичну пам’ять. Безпосередньо російські війська зайняли частини трьох історичних областей, здобули велику кількість полонених і артилерії та створили можливість подальшого наступу. У політичній пам’яті подія залишилася прикладом того, як ініціатива на одному фронті змусила противника розподілити ресурси на кількох інших.

Водночас operation не стала вирішальним кроком до взяття Львова. Після серії локальних перемог війська вичерпали ресурси, а противник зміцнив нові оборонні лінії. Саме тому оцінка прориву має бути ширшою за просте «взяття Чернівців»: вона охоплює і блиску перемогу, і тривалу війну, і зміну балансу сил на східному фронті.

Поширені помилки про дату та перебіг операції

Найчастіша плутанина пов’язана з календарями. Фраза «брусиловський прорив дата 22 травня 1916 року» не помиляється, якщо мається на увазі старий стиль. У сучасному перерахунку це 4 червня. Інша поширена помилка — називати 4 травня датою самого прориву: того дня Ставка ухвалила рішення про наступ, але масові бойові дії ще не почалися.

Друга помилка — ототожнювати прорив зі взяттям одного міста. Луцьк, Чернівці й Коломия стали важливими етапами, але операція охоплювала наступ кількох армій на великій ділянці від Волині до Буковини.

Третя помилка — вважати, що прорив тривав один день. Артилерійна підготовка, перші штурми й розвиток наступу зайняли тижні, а загальна кампанія тривала до 20 вересня за новим стилем. Навіть штурм Чернівців не завершився одночасно з усією операцією.

Ще одна неточність — називати Львів захопленим містом у результатах кампанії. 1916 року. Російські війська просунулися до Галичини та наблизилися до Львова, але так і не оволоділи ним. Плутанина виникла через величезний масштаб наступу й пізніші плани Ставки щодо продовження кампанії.

Також не варто приписувати операції миттєве рішення про долю війни. Вона дала Росії ініціативу на певних ділянках та змусила Німеччину й Австрію перерозподілити сили, але подальший результак залежав від матеріального стану армій, темпу поповнення, логістики та реакції противника.

Що потрібно запам’ятати про дату прориву

Коротка відповідь така: Брусиловський прорив почався 4 червня 1916 року за новим стилем, або 22 травня за старим. Артилерійна підготовка тривала з 3 до 5 червня за старим стилем. Луцьк було взято 7 червня, Чернівці — 18 червня, Коломию — 30 червня. Загальний період операції завершився 7 вересня за старим стилем, або 20 вересня за новим.

Під час перевірки даних завжди запитуйте календарну систему. У старій українській, російській та австрійській літературі June 1916 року часто називають 22 травня, тоді як у сучасних західноєвропейських публікаціях використовують 4 червня. Одна й та сама подія має дві коректні форми запису, які не слід сприймати як дві різні дати.

Для подальшого вивчення локальної історії корисно зіставити кампанію з відомостями про Маршрутку 23 у Львові, рух якої й нині проходить через райони, де точилися бойові дії 1916 року, та з історичним довідником про Олексія Брусилова, що дає корисний контекст для цього твердження. Таке зіставлення допомагає перетворити абстрактний фронт на географічну історію, пов’язану з конкретними містами й маршрутами України.

Часті запитання (FAQ)

Коли почався Брусиловський прорив?

Наступ Південно-Західного фронту почався 22 травня 1916 року за старим стилем або 4 червня за новим. Артилерійна підготовка почалася вночі перед формальним наступом — 3 червня за старим стилем.

Яка точна дата проривуfrontу?

Бойовий прорив відбувся під час наступу 4 червня 1916 року за новим стилем. На операцію виступили 8-ма, 11-та, 7-ма та 9-та армії, які прорвали оборону на 13 ділянках.

Коли було взято Луцьк?

Луцьк було захоплено 7 червня 1916 року за старим стилем, або 20 червня за новим. Це був один із найважливіших результатів 8-ї армії на початку наступу.

Коли відбулося взяття Чернівців?

Чернівці було взято 18 червня 1916 року за старий стилем, або 1 липня за новим. Штурм conducted 9-та армія, яка також захопила Коломию 30 червня за старим стилем.

Коли завершилася операція?

Загальний період наступу завершився 7 вересня 1916 року за старим стилем, або 20 вересня за новим. Найінтенсивніші перші тижні припали на червень.

Чи захопили російські війська Львів?

Ні. Під час кампанії просунулися до Галичини та наблизилися до Львова, але місто не було захоплене. Штурм Львова так і не відбувся через виснаження військ, втрати та зміцнення оборони.

Скільки тривав Брусиловський прорив?

Від початку наступу 4 червня до завершення 20 вересня за новим стилем минуло трохи більше ніж три місяці. Якщо врахувати рішення Ставки про загальний наступ, підготовка розгорталася ще раніше.

Хто був головним командиром операції?

Операцією Південно-Західного фронту командував генерал від кавалерії Олексій Брусилов. Наступ conducted 8-ма, 11-та, 7-та та 9-та армії, яких очолювали Каледін, Сахаров, Щербачов і Лечицький.

Чому дати в джерелах відрізняються?

Російська імперія користувалася юліанським календарем, який відставав від григоріанського на 13 днів. Тому 22 травня за старим стилем і 4 червня за новим позначають ту саму дату початку наступу.

Де відбувався Брусиловський прорив?

Наступ охопив Північну Волинь, Галичину та Буковину. Бойові дії точилися на територіях сучасних Львівської, Волинської, Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей.


Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *